Роздільний збір побутових відходів - питання самодисципліни і запорука процвітання

73 Cover OUTОднією з головних проблем поводження з відходами в населеному пункті є правильний поділ побутових відходів (ТПВ), що дозволяє переробити їх більш якісно, з меншими витратами енергії, часу і людського ресурсу і, що важливо, отримати на виході більш якісні продукти вторинного використання. На нашу думку, правильним рішенням даної задачі є роздільний збір побутових відходів кожним мешканцем країни.

Від 10 до 50% жителів Києва (залежно від району проживання) готові, в тій чи іншій формі, розділяти сміття в домашніх умовах. Це наводить на думку про необхідність проводити просвітницьку роботу і створювати умови, забезпечуючи місця тимчасового зберігання роздільно зібраних побутових відходів на прибудинкових територіях. За такої готовності до самоорганізації, варто розповісти докладніше про те, що і як потрібно сортувати для більш раціонального використання кожної окремої фракції вмісту сміттєвого відра.

 

Класифікація відходів

Виходячи з нашого досвіду, в сміттєвому відрі середньостатистичного міського жителя України відходи представлені в пропорції на рис.1.

Таблиця 1 - Сміття, яке необхідно збирати окремо:

Вторинну сировину

Відходи, що не переробляють в Україні *

Папір та картон

Скло віконне та дверне (підлягає складуванню в спеціальних контейнерах або місцях, відведених на прибудинкових територіях для великогабаритних відходів)

Скло (скляні пляшки)

Пластикові пляшки білого кольору з-під молочних продуктів

Пластикові пляшки незвичайного кольору (яскраво-жовтий, чорний, червоний і т.д.)

Пластикові баночки білого кольору з-під сметани, йогурту, сиру

Пластикові пляшки (вся пластикова тара з-під напоїв, побутової хімії, що має маркування: «PET», «HDPE», «PP», «PS», «PE»), а також прозорі контейнери, які використовуються для упаковки харчових продуктів

Фарфор і фаянс, скляний посуд

Тетра Пак

Дитячі іграшки

Метал (жерстяні банки з-під консервів у тому числі)

Органічні відходи

Дерево і відходи деревини (підлягають складуванню в спеціальних контейнерах або місцях, відведених на прибудинкових територіях для великогабаритних відходів)

 

Електронні пристрої (комп'ютери, телефони, принтери, сканери, факси, монітори) без акумуляторів і батарейок

 

 

pic1Беручи до уваги перераховані вище дані, ми можемо сказати, що більша частина вмісту сміттєвого відра може бути продуктами для вторинної переробки. Іншими словами, може бути перероблена і повторно використана.

Залишок (так званий «хвіст») – це ті складові, які не підлягають подальшій переробці в силу відсутності технологій або високої вартості таких у наших реаліях, і підлягають захороненню на сміттєвих полігонах або утилізації на сміттєспалювальних заводах.

Як правильно поводитися з відсортованим сміттям, яке підлягає вторинній переробці:

1 Скляні та ПЕТ пляшки необхідно звільнити від вмісту і бажано промити гарячою водою, особливо якщо вони були наповнені маслянистою рідиною або рідиною, яка містить барвники. Після промивання пляшки варто просушити, зняти з них етикетки, а кришки краще повернути на пляшки. Також ПЕТ пляшку необхідно розрізати для того, щоб зменшити її обсяг. Ємності з-під побутової хімії необхідно відокремити від насадок-пульверизаторів.

2 Картон необхідно очистити від скотчу, розрізати коробки та скласти в стопку.

3 Особливість паперу полягає в тому, що вона є відмінною сировиною для переробки, але тільки в тому випадку, якщо її не використовували в якості упаковки для рибних виробів та інших продуктів з яскраво вираженим запахом. Позбавити папір від сторонніх запахів неможливо ніякими хімічними засобами.

4 Електронні пристрої - перед тим, як позбутися старої техніки, переконайтеся, що ви витягли елементи живлення. Електронні пристрої викидають у контейнери для великогабаритних відходів або залишають у місцях, відведених для цього ЖЕКами, а витягнуті елементи живлення кладуть у спеціальні контейнери.

 

У Києві впродовж кількох років впроваджується двохконтейнерна система збору сміття: чорний ящик для органічних відходів і жовтий ящик для вторинної сировини. За методичними рекомендаціями Міністерства з питань житлово-комунального господарства України співвідношення жовтого і чорного контейнерів має становити 1:2. У зоні обслуговування КП «Київкомунсервіс» розміщено 13 тис. контейнерів, з яких 2,5 тис. - для роздільного збору (500 таких контейнерів були встановлені у період з жовтня по грудень 2014 року), відповідно реальне співвідношення 1:4. Київська міська адміністрація через КП «Київкомунсервіс» проводить роботу з розвитку роздільного збору у наступних напрямках: популяризація роздільного збору, ведення просвітницької роботи в дошкільних, шкільних та вищих навчальних закладах (проведення семінарів, уроків), збільшення контейнерного парку до співвідношення 1:2 і розвиток потужностей для сортування відходів.


Великогабаритні відходи - ВГО

ВГО – це відходи, розмір яких перевищує 50х50х50 см, які не можливо розмістити в контейнері об’ємом 1,1 м3. До такого виду відходів відноситься - будівельне сміття, віконні рами, холодильники, газові плити, меблі, сантехніка. У Києві визначена норма накопичення ВГО в кількості 12% понад норму ТПВ. ЖЕКи зобов’язані визначати місця для збору великогабаритних відходів та складати графіки його вивозу не рідше одного разу на тиждень.

pic23

За правилами ці види відходів також повинні бути розділені між собою. Наприклад, дерево (старі меблі, віконні рами, паркет і т.д.) є головною складовою у виробництві технічного компосту – продукту, який використовується для відновлення земельних ресурсів, благоустрою прибудинкових територій, парків, скверів, узбіч доріг. Варто відзначити, що в Україні забруднені території, які потребують рекультивації, перевищують розміри деяких європейських держав, і всі ці землі потребують технічного компосту в якості родючого шару (дивись статтю в журналі «ЖКГ» - «Органіка «лікує» та « калічить», № 7 (70) 2014 р.). Холодильники та газові плити являють собою окремий вид вторинної сировини, також як і будівельні відходи (бетонні плити, цегла, побілка) або сантехнічні вироби (ванни, унітази). На жаль, на сьогоднішній день немає компанії, яка б займалася переробкою даних видів відходів, внаслідок чого вони вирушають на київський полігон № 6 для ВГО і там закопуються. У країнах Західної Європи з будівельних відходів роблять вторинний щебінь, який з успіхом використовується для будівництва ґрунтових доріг.


Небезпечні відходи у складі побутових

Це відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності людини, у житлових і нежитлових будівлях і мають такі фізичні, хімічні, біологічні та інші властивості, які здатні створювати небезпеку для навколишнього середовища або здоров’я людини. Небезпечні відходи у складі побутових потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. А саме:

• збиратися окремо від інших видів побутових відходів;

• відділятися на етапі збирання чи сортування і передаватися споживачами та виконавцями послуг спеціалізованим підприємствам.

До небезпечних відходів у складі побутових відносяться такі відходи, як батарейки, акумулятори, лампи розжарювання, енергозберігаючі лампи, люмінесцентні лампи, термометри.

Батарейка - це хімічна пристрій, елементи якого вступаючи в реакцію, дають на виході, електрику, якою ми користуємося. Елементи, що входять до складу батарейок, небезпечні і токсичні: свинець вражає нирки, нервову систему, кісткові тканини; кадмій може вражати легені і нирки; ртуть вражає мозок і нервову систему; нікель і цинк викликають дерматит; луги можуть пропалити слизові оболонки. Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії, і важкі метали проникають в ґрунт і ґрунтові води, звідки потрапляють у річки, озера і водойми. Ртуть, один з найнебезпечніших і токсичних металів, має властивість накопичуватися в тканинах живих організмів, може потрапити в організм людини, як з води, так і при споживанні в їжу продуктів, приготованих з отруєних рослин або тварин. Якщо батарейку спалити на сміттєспалювальному заводі, то токсичні елементи, що містяться в ній, потраплять в атмосферу.

pic4Батарейки складають приблизно 0,025% загального обсягу ТПВ, але шкоди, яку завдає їх неправильна утилізація, не варто недооцінювати. Всього одна пальчикова батарейка отруює близько 20 м2 ґрунту або 400 літрів води.

Люмінесцентна лампа містить у своїй колбі в середньому від 3 до 7 мг ртуті, що знаходиться в агрегатному стані у вигляді пари. Більш сучасні лампи містять до 1 мг ртуті. Частина парів ртуті з часом роботи вбирається в скло і люмінофор, з’єднуючись з металом спіралі. В результаті пари ртуті перестають брати участь в утворенні УФ (з подальшим перетворенням його в світловий потік). У разі неправильного поводження з використаними лампами ртуть, яка міститься в них та пов’язана зі склом, люмінофором і металом, буде накопичуватися на полігонах ТПВ і створювати екологічну загрозу. Небезпеку спричиняє не тільки процес утилізації відпрацьованих ламп, а й неакуратне поводження з ними в процесі експлуатації. Зруйнована або пошкоджена колба лампи вивільняє пари ртуті, які можуть викликати важкі отруєння. Проникнення ртуті в організм частіше відбувається саме при вдиханні її пари, які не мають запаху, з подальшим ураженням нервової системи, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту. Вже при 2-х кратному перевищенні ПТК ртуті в повітрі приміщення у здорової дорослої людини через деякий час (від декількох годин) з’являються ознаки отруєння. Неприпустимо викидати відпрацьовані лампи разом із звичайним сміттям, перетворюючи його у відходи, які містять ртуть. Ртуть, накопичуючись у дворах і потрапляючи на полігони ТПВ, в результаті діяльності мікроорганізмів перетвориться в більш токсичну метилртуть. Органічні сполуки ртуті (метилртуть, диетилртуть та ін.) у рази небезпечні, ніж неорганічні, насамперед, через їх ліпофільність і здатність більш ефективно взаємодіяти з елементами ферментативних систем організму.

pic5

Що стосується люмінесцентних енергозберігаючих ламп, то з ними ситуація в Києві наступна: є кілька організацій з дозвільними документами на операції з поводження з таким видом відходів.

pic6На сьогоднішній день системи збору небезпечних відходів у складі побутових у населення, установ і підприємств відсутні, є кілька пропозицій, але вони не відповідають реальній дійсності. Разом з проблемою системи збору, існує ще така проблема, як відсутність інформованості населення. Ми вважаємо, що ефективним способом вирішення вищевказаних проблем є обладнання контейнерних майданчиків спеціальними, захищеними від механічного та атмосферного впливу контейнерами заглибленого типу MOLOK DOMINO. І разом з цим необхідно проводити інформаційну компанію про шкоду такого виду ламп.

Варто відзначити, що КП «Київкомунсервіс» в даний час розробляє програму поводження з небезпечними відходами у складі побутових. Контейнер для таких відходів є компактним, безпечним для навколишнього середовища сейфом для збору та тимчасового зберігання: батарейок, ламп, термометрів. Конструкція контейнера запобігає будь-якому механічному пошкодженню вмісту, включаючи попадання в контейнер каміння та інших твердих сторонніх предметів. Оберігаючи тендітні лампи від руйнування, контейнер виключає можливість викиду отруйних парів ртуті в атмосферу і їх шкідливого впливу на організм людини. Завантаження відпрацьованих відходів проводиться зверху, а вивантаження через обладнаний запірним пристроєм розвантажувальний люк з фронтальної панелі контейнера. З 1 січня 2015 року буде запущений пілотний проект, в ході якого в одному з районів столиці будуть встановлені стаціонарні контейнери для збору та тимчасового зберігання небезпечних відходів у складі побутових.

 

Підводячи підсумок

Роздільний збір сміття для жителів країни – процес нескладний, що відноситься, скоріше, до питання самодисципліни, в той час як для обслуговуючих компаній стоїть великої праці і значних інвестицій.

На одного киянина на рік припадає 300 кг сміття, при вартості вивезення побутових відходів у розмірі 8 гривень з людини на місяць! За ці гроші нереально організувати якісний процес збору, транспортування, сортування та утилізації. На сьогоднішній день практично все сміття відправляється на полігони, де тверді побутові відходи розкладаються разом з небезпечними та медичними відходами, в процесі чого дуже велика ймовірність появи нових невідомих хімічних сполук. Тим самим ми закладаємо бомбу уповільненої дії на багато десятків, а може навіть сотні років.

Щоб наступним поколінням не було соромно за нашу безвідповідальність, вже зараз, необхідно змінити ставлення до роздільного збору ТПВ, технології переробки та утилізації відходів у нашій країні.

pic7

Источник:

73 Cover OUT